Сталін
Три десятиліття після смерті Сталіна в історії України можна умовно поділити на два періоди - час «відлиги» М. Хрущова (друга половина 50-х - початок 60-х рр.) і час політичної та ідеологічної реакції часів Л. Брежнєва.
Лібералізація і десталінізація суспільства мали позитивне значення для розвитку української літератури. У цей час були написані «Зачарована Десна» і «Поема про море» О. Довженка, «Гомоніла Україна» П. Панча і «Вир» Гр. Тютюнника, «Людина і зброя», «Тронка» О. Гончара та «Правда і кривда» М. Стельмаха. Припинилися нападки на письменників.
Учасники конференції порушили клопотання перед ЦК КПУ, перед урядом республіки про те, щоб в усіх вищих навчальних закладах, технікумах, училищах, курсах навчання велось українською мовою; в усіх дошкільних, установах, де є діти українського населення, виховання проводилось українською мовою; в усіх установах і підприємствах, на залізниці та інших видах транспорту, в торгівлі всі справи велись українською мовою; інститути, і видавництва видавали наукові твори здебільшого українською мовою; кіностудії творили кінофільми українською мовою, а фільми інших республік перекладалися на українську мову тощо. Проблеми розвитку рідної мови порушувались у численних публікаціях, що з'являлися в періодичних виданнях. Однак питання, які хвилювали громадськість, залишилися практично нерозв'язаними, а іноді відверто ігнорувалися керівництвом республіки.
Новим явищем опозиційного руху було утворення групи, яка хотіла використати легальні методи боротьби. У 1958 р. на Львівщині Л. Лук'яненко та » І. Кандиба утворили Українську робітничо-селянську спілку. Її мета - домогтися виходу України зі складу СРСР. Таку можливість було задекларовано Конституціями СРСР і УРСР. У січні 1961 р. Спілку було викрито. Л. Лук'яненка як керівника було засуджено за зраду Батьківщини до розстрілу. Пізніше вирок було замінено на 15-річне ув'язнення та 10-річне заслання.
У середині 1960-х років українська опозиція формує політичні вимоги. Поштовхом до цього була хвиля арештів у серпні-вересні 1965 р. Було заарештовано і. Світличного, братів Горинів, М. Косіва, С. Караванського, П. Заливаху. Репресії обрушились і на одного з лідерів українського руху генерала П. Григоренка. На захист переслідуваних виступили представники української інтелігенції: М. Стельмах, А. Малишко, Г. Майборода, О. Антонов, С. Па-раджанов. Восени 1965 р. під чає демонстрації фільму «Тіні забутих предків» 1. Дзюба, В. Чорновіл та В. Стус закликали виступити проти арештів.
Введение.
Войны Древнерусского государства были направлены на утверждение власти киевского князя во всех славянских землях, сохранение независимости Киевской Руси и увеличение сфер влияния на международной арене. В походах и сражениях выдвинулись такие выдающиеся князья-полководцы, как Святослав, Владимир Святославич, Ярослав Мудрый, Владимир Мон ...
Семибоярщина
Дед Грозного Иван III женат был дважды: в первый раз на тверской княжне, а во второй — на византийской царевне Софье (Зое) Палеолог. Трон должен был перейти к представителям старшей линии семьи в лице первенца Ивана и его сына Дмитрия. Великий князь короновал на царство внука Дмитрия, но потом заточил его в тюрьму, а трон передал сыну ...
Историография Крымского ханства в XIX веке.
В развитии историографии Крымского ханства XIX века огромное значение имеет работа известного крымскотатарского историка и поэта,потомка крымского династического дома Халим Гирая (1772 – 1823 гг.) – «Гюльбюн-и Ханан».
Халим Гирай родился в Румелии, отличился в русско-турецкой войне 1806 – 1812 гг., умер и погребен в городке Чаталджа[[2 ...
