Сталін
Три десятиліття після смерті Сталіна в історії України можна умовно поділити на два періоди - час «відлиги» М. Хрущова (друга половина 50-х - початок 60-х рр.) і час політичної та ідеологічної реакції часів Л. Брежнєва.
Лібералізація і десталінізація суспільства мали позитивне значення для розвитку української літератури. У цей час були написані «Зачарована Десна» і «Поема про море» О. Довженка, «Гомоніла Україна» П. Панча і «Вир» Гр. Тютюнника, «Людина і зброя», «Тронка» О. Гончара та «Правда і кривда» М. Стельмаха. Припинилися нападки на письменників.
Учасники конференції порушили клопотання перед ЦК КПУ, перед урядом республіки про те, щоб в усіх вищих навчальних закладах, технікумах, училищах, курсах навчання велось українською мовою; в усіх дошкільних, установах, де є діти українського населення, виховання проводилось українською мовою; в усіх установах і підприємствах, на залізниці та інших видах транспорту, в торгівлі всі справи велись українською мовою; інститути, і видавництва видавали наукові твори здебільшого українською мовою; кіностудії творили кінофільми українською мовою, а фільми інших республік перекладалися на українську мову тощо. Проблеми розвитку рідної мови порушувались у численних публікаціях, що з'являлися в періодичних виданнях. Однак питання, які хвилювали громадськість, залишилися практично нерозв'язаними, а іноді відверто ігнорувалися керівництвом республіки.
Новим явищем опозиційного руху було утворення групи, яка хотіла використати легальні методи боротьби. У 1958 р. на Львівщині Л. Лук'яненко та » І. Кандиба утворили Українську робітничо-селянську спілку. Її мета - домогтися виходу України зі складу СРСР. Таку можливість було задекларовано Конституціями СРСР і УРСР. У січні 1961 р. Спілку було викрито. Л. Лук'яненка як керівника було засуджено за зраду Батьківщини до розстрілу. Пізніше вирок було замінено на 15-річне ув'язнення та 10-річне заслання.
У середині 1960-х років українська опозиція формує політичні вимоги. Поштовхом до цього була хвиля арештів у серпні-вересні 1965 р. Було заарештовано і. Світличного, братів Горинів, М. Косіва, С. Караванського, П. Заливаху. Репресії обрушились і на одного з лідерів українського руху генерала П. Григоренка. На захист переслідуваних виступили представники української інтелігенції: М. Стельмах, А. Малишко, Г. Майборода, О. Антонов, С. Па-раджанов. Восени 1965 р. під чає демонстрації фільму «Тіні забутих предків» 1. Дзюба, В. Чорновіл та В. Стус закликали виступити проти арештів.
Проблема внешней политики России в отношении Крымского ханства в XVIII веке.
Анализируя внешнюю политику России в отношении Крыма в XVIII веке, следует сказать, что в историографии длительное время господствовали тенденциозные подходы к изучению данной проблемы, которая глубоко и всесторонне не изучалась. Ее рассматривали либо как составную часть обшей истории России, либо сквозь призму интересов Российской импе ...
Реформа вооруженных сил.
Ядром военной реформы стали два гвардейских (бывших “потешных”) полка: Преображенский и Семеновский. Эти полки, укомплектованные в основном молодыми дворянами, стали одновременно школой офицерских кадров для новой армии. Первоначально была сделана ставка на приглашение на русскую службу иностранных офицеров. Однако поведение иностранцев ...
Историография проблемы и обзор источников
Разработку проблемы национального движения в Беларуси можно условно поделить на несколько этапов:
1. 20-е гг. – появляются первые научные труды, в которых анализируются отдельные элементы данной проблемы. Они были написаны современниками и непосредственными участниками событий того времени, отличаются относительностью и многие факты ин ...
