Сталін
Три десятиліття після смерті Сталіна в історії України можна умовно поділити на два періоди - час «відлиги» М. Хрущова (друга половина 50-х - початок 60-х рр.) і час політичної та ідеологічної реакції часів Л. Брежнєва.
Лібералізація і десталінізація суспільства мали позитивне значення для розвитку української літератури. У цей час були написані «Зачарована Десна» і «Поема про море» О. Довженка, «Гомоніла Україна» П. Панча і «Вир» Гр. Тютюнника, «Людина і зброя», «Тронка» О. Гончара та «Правда і кривда» М. Стельмаха. Припинилися нападки на письменників.
Учасники конференції порушили клопотання перед ЦК КПУ, перед урядом республіки про те, щоб в усіх вищих навчальних закладах, технікумах, училищах, курсах навчання велось українською мовою; в усіх дошкільних, установах, де є діти українського населення, виховання проводилось українською мовою; в усіх установах і підприємствах, на залізниці та інших видах транспорту, в торгівлі всі справи велись українською мовою; інститути, і видавництва видавали наукові твори здебільшого українською мовою; кіностудії творили кінофільми українською мовою, а фільми інших республік перекладалися на українську мову тощо. Проблеми розвитку рідної мови порушувались у численних публікаціях, що з'являлися в періодичних виданнях. Однак питання, які хвилювали громадськість, залишилися практично нерозв'язаними, а іноді відверто ігнорувалися керівництвом республіки.
Новим явищем опозиційного руху було утворення групи, яка хотіла використати легальні методи боротьби. У 1958 р. на Львівщині Л. Лук'яненко та » І. Кандиба утворили Українську робітничо-селянську спілку. Її мета - домогтися виходу України зі складу СРСР. Таку можливість було задекларовано Конституціями СРСР і УРСР. У січні 1961 р. Спілку було викрито. Л. Лук'яненка як керівника було засуджено за зраду Батьківщини до розстрілу. Пізніше вирок було замінено на 15-річне ув'язнення та 10-річне заслання.
У середині 1960-х років українська опозиція формує політичні вимоги. Поштовхом до цього була хвиля арештів у серпні-вересні 1965 р. Було заарештовано і. Світличного, братів Горинів, М. Косіва, С. Караванського, П. Заливаху. Репресії обрушились і на одного з лідерів українського руху генерала П. Григоренка. На захист переслідуваних виступили представники української інтелігенції: М. Стельмах, А. Малишко, Г. Майборода, О. Антонов, С. Па-раджанов. Восени 1965 р. під чає демонстрації фільму «Тіні забутих предків» 1. Дзюба, В. Чорновіл та В. Стус закликали виступити проти арештів.
Куликовская битва
Политику Ивана Калиты продолжали его сыновья – Семен Гордый (1340-13530 и Иван II Красный (1353-1359). Эта политика была дальновидной и целеустремленной – действуя разными методами, применяя то оружие, то деньги и хитрость, московские правители медленно, но верно укрепляли свою власть, положение Москвы как политического центра Руси, объ ...
Татаро-монгольское нашествие на Русь. «Батыево
нахождение» на Русь
Осенью 1236г на Волжскую Булгарию двинулось огромное войско Бату-хана, внука Чингисхана. Ее города и селения монголо-татары разорили и выжгли, жителей перебили или увели в плен; оставшиеся в живых спасались в лесах.
Год спустя та же участь постигла Северо-Восточную Русь. Зимой 1237г Бату-хан подошел к Рязанской земле. Рязанские полки с ...
Костя Кравчук
11 июня 1944 года на центральной площади Киева были выстроены части, уходившие на фронт. И перед этим боевым строем зачитали Указ Президиума Верховного Совета СССР о награждении пионера Кости Кравчука орденом красного знамени за то, что спас и сохранил два боевых знамени стрелковых полков в период оккупации города Киева .
Отступая из К ...
