Сталін
Три десятиліття після смерті Сталіна в історії України можна умовно поділити на два періоди - час «відлиги» М. Хрущова (друга половина 50-х - початок 60-х рр.) і час політичної та ідеологічної реакції часів Л. Брежнєва.
Лібералізація і десталінізація суспільства мали позитивне значення для розвитку української літератури. У цей час були написані «Зачарована Десна» і «Поема про море» О. Довженка, «Гомоніла Україна» П. Панча і «Вир» Гр. Тютюнника, «Людина і зброя», «Тронка» О. Гончара та «Правда і кривда» М. Стельмаха. Припинилися нападки на письменників.
Учасники конференції порушили клопотання перед ЦК КПУ, перед урядом республіки про те, щоб в усіх вищих навчальних закладах, технікумах, училищах, курсах навчання велось українською мовою; в усіх дошкільних, установах, де є діти українського населення, виховання проводилось українською мовою; в усіх установах і підприємствах, на залізниці та інших видах транспорту, в торгівлі всі справи велись українською мовою; інститути, і видавництва видавали наукові твори здебільшого українською мовою; кіностудії творили кінофільми українською мовою, а фільми інших республік перекладалися на українську мову тощо. Проблеми розвитку рідної мови порушувались у численних публікаціях, що з'являлися в періодичних виданнях. Однак питання, які хвилювали громадськість, залишилися практично нерозв'язаними, а іноді відверто ігнорувалися керівництвом республіки.
Новим явищем опозиційного руху було утворення групи, яка хотіла використати легальні методи боротьби. У 1958 р. на Львівщині Л. Лук'яненко та » І. Кандиба утворили Українську робітничо-селянську спілку. Її мета - домогтися виходу України зі складу СРСР. Таку можливість було задекларовано Конституціями СРСР і УРСР. У січні 1961 р. Спілку було викрито. Л. Лук'яненка як керівника було засуджено за зраду Батьківщини до розстрілу. Пізніше вирок було замінено на 15-річне ув'язнення та 10-річне заслання.
У середині 1960-х років українська опозиція формує політичні вимоги. Поштовхом до цього була хвиля арештів у серпні-вересні 1965 р. Було заарештовано і. Світличного, братів Горинів, М. Косіва, С. Караванського, П. Заливаху. Репресії обрушились і на одного з лідерів українського руху генерала П. Григоренка. На захист переслідуваних виступили представники української інтелігенції: М. Стельмах, А. Малишко, Г. Майборода, О. Антонов, С. Па-раджанов. Восени 1965 р. під чає демонстрації фільму «Тіні забутих предків» 1. Дзюба, В. Чорновіл та В. Стус закликали виступити проти арештів.
Российскую элиту составили две группы.
Первую - новая буржуазия («новые русские»), выросшая из «теневиков» периода брежневского застоя и «кооператоров» горбачевской «перестройки».
Основными источниками накопления их капитала были: 1) приватизация, когда, скупив за бесценок через подставных лиц безымянные ваучеры, в течение 1994 - 1996 гг. они превратились в держателей крупн ...
Юность Александра Невского
Отрочество и юность его большей частью протекли в Новгороде. Отец его Ярослав всю жизнь ссорился с новгородцами, то опять ладил с ними. Несколько раз новгородцы прогоняли его и столько же раз приглашали обратно, будучи не в состоянии обойтись без него. Князь Александр уже в молодых летах подвергался тому же вместе с отцом. В 1228 году, ...
Восстание под предводительством Ивана Болотникова
(1606-1607 гг. )
Холопство было неоднородным социальным слоем. Верхи холопов, приближенные к своим владельцам, занимали достаточно высокое положение. Не случайно многие провинциальные дворяне охотно меняли свой статус на холопий. И. Болотников, по-видимому, принадлежал к их числу. Он был военным холопом А. Телятевского и, скорее всего дворянином по свое ...
